Ми скликали у 2011-му році Конгрес міських рухів, щоб спільно долати перешкоди, із якими ми не могли впоратися у локальній діяльності власних міст – перешкоди у вигляді дефіцту національних законодавчих актів, потрібних містам, державної політики, інститутів і процедур. Міста потребують мудрої, далекоглядної міської політики і хороших законів, позитивних практик і стандартів. Потребуть, щоб краще жилося в містах і щоб розкривався зосереджений в них потенціал сталого збалансованого розвитку і громідської активності.

Конгрес міських рухів об’єднує організації, міських активісток та активістів, які спільно поділяють переконання про міста та їх розвиток. Ці переконанні становлять наш спільний „містопогляд”. Цінності, на яких він базується, це: ● Сталий розвиток у дусі Аґенди 2030, стійкий, захищаючи простір, природу та інші ресурси, зосереджений на якості життя людей. ● Партиципаторна міська демократія, що забезпечує суб'єктивність жительниць та жителів, поруч із волею більшості, що спирається на правах людини та захисті меншин. ● Суспільна солідарність, яка забезпечує рівні можливості, справедливі соціальні стосунки та гарантує слабшим варствам підтримку міської громади.

1
Жителі та жительниці мають невід’ємні права на місто.

Це право користуватися ресурсами міста та право спільно вирішувати найважливіші питання міста, а також його мешканців та мешканок. Цих прав позбавити нас не можна. Місто для жительниць і жителів, тому що це наше середовище проживання, а бізнес, влада та політика мають служити нам і місту.

2
Для нас міська демократія – це не лише вибори, а й постійна участь жителів та жительниць у прийнятті рішень щодо міста на основі громадянської свідомості та освіти.

Для того, щоб міська партиципаційна демократія могла добре працювати, необхідно розробити та впровадити необхідні процедурні інструменти, такі як місцеві референдуми, громадянська ініціатива, колегії та громадянські суди, партиципаторне планування, консультації з громадськістю, складання патриципаторного бюджету та інші.

3
Бюджет міста має чітко відображати потреби та прагнення жительниць і жителів, які вони визначають у ході постійного суспільного діалогу.

Поруч із партиципаторними (громадськими) бюджетами для невеликої частини міських фінансів, мешканці повинні мати значний вплив на рішення щодо великих інвестиційних витрат та довгострокових фінансових планів міста.

4
Основним обов'язком міської громади є турбота про своїх слабших членів і членкінь відповідно до принципів соціальної справедливості.

Зокрема: протидія бідності, відчуженості, безпритульності, підтримка мешканців, які є у потребі з інших причин, захист меншин, що наражені на загрозу дискримінації.

5
Місто має підтримувати локальний бізнес, який не завжди може конкурувати з глобальними корпораціями.

Економічна енергія жительниць і жителів, особливо реалізована в торгівлі та послугах, сприяє накопиченню місцевого капіталу, розвитку та процвітанню міста та створенню стабільних економічних зв'язків..

6
Досить смітникових контрактів – робота, що фінансується з муніципальних державних коштів, має бути зразковою з точки зору умов праці та оплати.

Це дозволено соціальними пунктами, які використовуються в тендерах – їх впровадження є обов’язком влади.

7
Місто має запевнити доступне житло найбільшій групі незаможних жителів і жителниць – комунальні приміщення та приміщення в приватних будинках..

Житлова політика полягає в тому, щоб гарантувати соціальне житло найбіднішим верствам населення, відстоювати права знімаючих, залучати місто до створення доступних для оренди квартир та покращувати якість наявних муніципальних ресурсів. Досить комерційної монополії будівництва житла для продажу у кредит, обмеження доступу до житла для великих груп населення.

8
Якість життя жителів та жительниць залежить від обсягу, доступності та рівня державних послуг, які має надавати місто – часто цьому не сприяє їх приватизація чи комерціалізація.

Державні послуги включають транспортні системи та інші комунальні послуги, освіту, охорону здоров'я, соціальні послуги, соціальне забезпечення, масовий спорт та відпочинок, культуру та розваги тощо.

9
Сталий розвиток потребує охорони навколишнього середовища, особливо природного, стан якого є важливим фактором, що впливає на умови життя в місті.

Основними проблемами і викоиком для «міської екології» є шум, забруднення повітря та води, викиди та марнотратна енергетика та транспорт, експлуатація землі та води, озеленення для інвестицій, втрата дерев, перевиробництво несортованих та неперероблених відходів..

10
Збалансований, салий транспорт має базуватися на якісній системі широкодоступного громадського транспорту, а також пішохідного та велосипедного руху, зменшуючи роль автомобільного транспорту..

Лише посилення системи громадського транспорту в інтеграції з пішохідним та велосипедним рухом створює умови для ефективного пересування в межах міст та мегаполісів.

11
Досить хаосу! Урбаністичний простір створює умови для ефективного функціонування міста, мінімізуючи конфлікти інтересів, а турбота про естетику простору сприяє добробуту та привабливості міста.

Порядок у міському просторі не виникає в результаті самостійних, індивідуальних інвестиційних рішень конкуруючих суб’єктів господарювання – навпаки, вони його деградують у великих масштабах. Порядок – це результат комплексної, свідомої просторової, муніципальної та національної політики.

12
Відродження деградованих та історичних міських територій є одним із головних викликів часу, з яким стикаються польські міста. Від подолання їх залежить розвиток і збереження ідентичності міст.

Це громадська, інтегрована діяльність, що здійснюється у співпраці з місцевою громадою та в її інтересах, має комплексний характер, не обмежуючись реконструкцією, включаючи соціальний вимір (наголос на житловій функції), екологічний, економічний, міський та архітектурний виміри..

13
Культура є основою та джерелом міського способу життя.

Місія міста полягає в тому, щоб зробити цінності культури доступними для всіх жителів та жительниць, не тільки для еліти, а й у плані підготовкиусіх до участі в культурі через загальну освіту. Загальна участь у культурі робить наше життя кращим, а місто – привабливішим.

14
Потрібна тривала децентралізація країни, особливо державних інституцій, це сприяє розвитку усієї держави.

Деконцентрація полягає у розміщенні національних установ у різних містах за межами столичного міста, а регіональних установ також за межами воєводських міст. Вона має соціальний, економічний та культурний вимір.

15
Субурбанізація – стихійний розтік урбанізованої зони далеко за межі міста – це деструктивний, патологічний процес, який необхідно затримувати системно.

Субурбанізація руйнує село та місто, порушує принципи сталого розвитку, суперечить контексту „компактного міста” та „міста коротких доріг”. Це завдає значних екологічних, економічних і соціальних шкод – через зайву потребу постійно на великі території переміщувати людей та перевозити вантажі, транспортувати воду, паливо, енергію, відходи тощо.

НАДЗВИЧАЙНІ МІСЬКІ ТЕЗИСИ

1. ПРО ПРОТИДІЮ КЛІМАТИЧНІЙ КАТАСТРОФІ
У Оструді, 21 червня 2019 Р.

Кліматична катастрофа, що насувається, є найбільшим викликом сучасності для людства. Особливо це стосується з міст, які відповідають за більшість викидів парникових газів.

Міста разом з урядами, світовим бізнесом та міжнародними організаціями повинні взяти на себе жорсткі зобов’язання запобігати кліматичній катастрофі. Для цього потрібні глибокі зміни нинішнього марнотратного та руйнівного способу життя, у всіх його проявах. Зміни ці не обмежуються лише екологічними питаннями, вони стосуються містобудування, енергетики, транспорту, споживання та харчування, організації суспільного життя, культури та цінностей. Кліматична політика міст має враховувати як заходи щодо скорочення викидів парникових газів, так і заходи з адаптації до поступової зміни клімату.

2. ПРО СВОБОДУ І ДЕМОКРАТІЮ МІСТ
Stadtluft macht frei – Mіське повітря робить вас вільними
У Любліні, 25 червня 2021 Р.

Вільні міста вільних демократично саморганізованих громадян є основою нашої європейської цивілізації.

Міста є не лише джерелом, але й гарантією демократії, прав людини та громадянських свобод, які не дані раз і назавжди – вони потребують постійного пильнування та захисту. Авторитарний популізм, ксенофобія, націоналізм та релігійний фанатизм не можуть ставити під сумнів свободу та демократичне самоврядування міст. Але шляхом маркетингових маніпуляцій масовою поведінкою та інформованістю людей це робиться на користь глобального бізнесу. Такое явище вимагає серйозної мобілізації на захист свободи міст і свободи в містах, суб’єктності жителів і жительниць. Справжня свобода міст залежить, окрім політики, від їх стабільного фінансування, не залежного від кон'юктури та партійних інтересів. Міста, які генерують переважну більшість спільного багатства, не можуть розглядатися патерналістськи як клієнти центральної влади, а як суб’єкт – як державний партнер у розподілі ресурсів.

3. ВІДКРИТЕ МІСТО РІВНОСТІ, СОЛІДАРНОСТІ І ТОЛЕРАНТНОСТІ
У Любліні, 25 червея 2021 р.

Місто – наш спільний дім для мешканців та приїжджих, чиєму добробуту і спокою не сприяють суспільні розколи, напруженя та конфлікти, що часто навмисно створюються.

Природні соціальні відмінності не можуть виражатися через акти відкритої ворожості, агресії та презирства, які руйнують позитивні зв’язки та довіру між людьми та установами. Особливо це вражає найслабших, у меншості – як «гірші», вони часто піддаються ризику дискримінації та відчуження. Тому їм потрібна особлива солідарність, захист і підтримка, але без агресії в «просто відплати» за кривди. Сприяння зростанню насильства, навіть якщо тільки словесне та символічне, не служить хорошому майбутньому – нічого не можна будувати на щоденному хейті усіх проти усіх. Неспроможність до спільного життя та діалогу рівних хоч і різних людей, середовищ і спільнот, без поділу на кращих і гірших, без ворожості та відчуження – це трагедія польської демократії, зокрема міської. Відкрите, толерантне місто є домом для усіх, і кожен має право жити там як вдома. Сьогодні нам потрібно виробити формулу співіснування, незважаючи на відмінності та несхожість, на основі консенсусу та ненасильницького діалогу, в опозиції до диктатури більшості, яка з позиції влади «може усе».

Tłum.: Sofia Tomilov

МІСЬКІ ТЕЗИСИ

1Жителі та жительниці мають невід’ємні права на місто.

3Бюджет міста має чітко відображати потреби та прагнення жительниць і жителів, які вони визначають у ході постійного суспільного діалогу.

4Основним обов'язком міської громади є турбота про своїх слабших членів і членкінь відповідно до принципів соціальної справедливості.

5Місто має підтримувати локальний бізнес, який не завжди може конкурувати з глобальними корпораціями.

6Досить смітникових контрактів – робота, що фінансується з муніципальних державних коштів, має бути зразковою з точки зору умов праці та оплати.

7Місто має запевнити доступне житло найбільшій групі незаможних жителів і жителниць – комунальні приміщення та приміщення в приватних будинках..

9Сталий розвиток потребує охорони навколишнього середовища, особливо природного, стан якого є важливим фактором, що впливає на умови життя в місті.

13Культура є основою та джерелом міського способу життя.

14Потрібна тривала децентралізація країни, особливо державних інституцій, це сприяє розвитку усієї держави.

15Субурбанізація – стихійний розтік урбанізованої зони далеко за межі міста – це деструктивний, патологічний процес, який необхідно затримувати системно.

НАДЗВИЧАЙНІ МІСЬКІ ТЕЗИСИ

1. ПРО ПРОТИДІЮ КЛІМАТИЧНІЙ КАТАСТРОФІУ Оструді, 21 червня 2019 Р.

У Оструді, 21 червня 2019 Р.

2. ПРО СВОБОДУ І ДЕМОКРАТІЮ МІСТ Stadtluft macht frei – Mіське повітря робить вас вільнимиУ Любліні, 25 червня 2021 Р.

Stadtluft macht frei – Mіське повітря робить вас вільнимиУ Любліні, 25 червня 2021 Р.